На знімальному майданчику фільму «    Ça comment aujourd’hui» (   «Наступний день»), 1 вересня 2025 року, мати та донька дали зворушливі свідчення. Бібі, мати, розповіла разом зі своєю донькою, як її дитину викрали невдовзі після народження.

Шокуючі    свідчення    були дані на знімальному майданчику програми «    Ça comment aujourd’hui»    (Починається сьогодні) 1 вересня 2025 року на каналі France 2.

У цьому новому епізоді Бібі розповідає свою історію за допомогою доньки. У 19 років вона народила дитину в Алжирі та більше ніколи її не бачила.

 «Вони показали їй дитину і ніколи її не повернули    », – сказала Сабріна Фостен Боллаерт про брата, якого вона ніколи не зустрічала.

Молода жінка, чоловік якої часто їздив до Франції у справах, народила сама в лікарні в Константинові в 1964 році. У той час    немовлят часто крали    з пологових відділень.    «Це був час, коли немовлят продавали, і це було її найбільшим занепокоєнням.

Але вона не могла одразу нам сказати», –    сказала Сабріна про свою матір Бібію, яка народила вночі і не могла утримати свою заплакану дитину.

Вона швидко зрозуміла, що більше ніколи не побачить свою дитину. Коли наступного дня вона запитала про нього, їй сказали:    «Їй сказали, що він мертвий, але не показали», –    сказала Сабріна, додавши, що медсестра сказала Бібі:    «Вона сказала їй: „Я вже вчора сказала їй, що він мертвий“».

Бібія щодня думає про свою зниклу дитину

Бібія була тоді дуже маленькою і опинилася сама в цій жахливій ситуації. Через три дні її перевели до іншої лікарні, де вона зустріла інших матерів, яким повідомили про смерть їхніх дітей.

 «Троє дітей не могли так померти», –    зауважила Сабріна, особливо враховуючи, що її матері ніколи не дозволяли бачити тіло сина.

Вона попросила про зустріч із ним, але їй сказали, що це заборонено. Сабріна додала:    «Ми знали, що багаті та впливові люди могли купувати дітей тоді». 

Протягом 61 року Бібія жила з переконанням, що її першу дитину вкрали, і думала про нього щоночі перед сном. Сабріна зізналася про свою родину:    «Нас не шестеро    [у неї п’ятеро братів і сестер, – ред.],    нас семеро».    Незважаючи на плин часу, Бібія все ще сподівається, що одного дня вона знайде свою першу дитину і що Сабріна зустріне свого брата.