Поза, в якій людина проводить ніч, видається випадковою звичкою. Однак деякі фахівці зі сну намагалися з’ясувати, чи може вона бути пов’язана з особливостями характеру і тим, як людина почувається на підсвідомому рівні. Історія знає чимало незвичайних звичок сну. Вінстон Черчілль, наприклад, щодня влаштовував собі спеціальний двогодинний денний сон, завдяки якому міг продовжувати працювати глибокої ночі. Його і так добре знали як справжню «сову». У Мерайї Кері звички ще незвичайніше.
Співачка розповідала, що їй необхідно спати близько 15 години, щоб голос звучав саме так, як їй хочеться. Більше того, біля її ліжка нібито працюють приблизно 20 зволожувачів повітря, тому сама вона порівнювала свою спальню під час сну з парною. Але дослідників зацікавила не лише тривалість відпочинку. Професор Кріс Ідзіковскі опитав понад 1000 дорослих мешканців Великобританії, намагаючись знайти зв’язок між улюбленими позами сну та певними рисами особистості. Результати показали кілька цікавих закономірностей. Найпоширенішою виявилася поза ембріона.
Людина спить на боці, підтягнувши коліна до грудей і злегка повертаючись до клубка. Така позиція нагадує становище дитини в утробі матері — звідси і її назва. Саме цій позі приписуються особливо цікаві психологічні особливості. Люди, які вважають за краще так спати, нерідко описуються як чутливі та дещо замкнуті. Їм може бути особливо важливим відчуття безпеки і захищеності. Тіло, що згорнулося, ніби створює навколо себе власний невеликий простір. Така поза може символічно відображати прагнення комфорту, спокою та емоційного тепла. У ній людина ніби підсвідомо намагається відгородитися від зовнішнього світу і відчути себе в безпеці.
При цьому зовнішня стриманість такої людини зовсім не обов’язково означає емоційну холодність: навпаки, за нею може ховатися підвищена чутливість. Зрозуміло, лише поза уві сні не здатна повністю описати особистість. На становище тіла впливають звичка, комфорт та безліч інших обставин. Проте спостереження фахівців показують цікаву річ: навіть коли ми спимо і перестаємо свідомо контролювати свої рухи, деякі особливості нашого внутрішнього стану можуть бути несподіваним чином.
