Народній артистці Росії Ларисі Удовиченко сьогодні 71 рік. Народилася вона 29 квітня 1955 року у Відні, де її батько, військовий лікар Іван Миконович Удовиченко, служив за обов’язком служби. Коли дівчинці виповнилося сім років, сім’я оселилася в Одесі. Довго вона не могла вибрати між сценою та гімнастикою, в якій теж досягала успіхів, але до старших класів визначилася: почала ходити на заняття при Одеській кіностудії. У 15 років школярці запропонували роль у фільмі «Щасливий Зозулин» — з неї розпочалася фільмографія актриси. Закінчивши школу, вона поїхала до Москви і вступила до ВДІКу.
Справжній прорив стався після виходу культового детективу «Місце зустрічі змінити не можна», де вона зіграла облігацію Маньку. Потім були «Мері Поппінс, до побачення!», «Найчарівніша і найпривабливіша», «Любити по-русски» і десятки інших картин. Секретом своєї популярності актриса називає закоханість у партнерів зі зйомок: «Кого я тільки не любила! І Михайла Боярського, і Сергія Шакурова, і Микиту Джигурду, і Миколу Єрьоменка, і Віктора Степанова. Словом, як актриса і як жінка без любові не мислю себе».
Однак у реальному житті, зізнається Удовиченко, їй довелося пережити чимало любовних драм, і щасливою жінкою себе вона назвати не може. Акторка виходила заміж тричі, і всі три шлюби закінчилися розлученням.
Перший шлюб був фіктивним. Молодій актрисі, яка приїхала з Одеси, була потрібна московська прописка, і вона вийшла заміж за Олександра Панкратова-Білого. Він ставився до неї щиро і, за деякими розповідями, сподівався, що згодом шлюб стане справжнім, але отримавши заповітний штамп у паспорті, Лариса пішла з його життя. Цю сторінку біографії вона згадувати не любить.
Другим чоловіком став режисер Андрій Ешпай, син відомого композитора. Цей шлюб не був фіктивним, але тривав недовго і приніс дітей. Розповідали, що причиною розриву стали ревнощі Ешпая: яскрава, жіночна Лариса завжди привертала увагу чоловіків.
Третім чоловіком актриси став піаніст та підприємець Геннадій Болгарин — вони познайомилися на дні народження подруги Лариси, а сам він на той момент був одружений. У цьому союзі 1988 року народилася єдина дочка Марія. Пізніше Удовиченко розповідала, скільки їй довелося пережити через хворобливу ігроманію чоловіка: Болгарин програв величезні гроші, йому довелося терміново їхати з Москви і ховатися від кредиторів, а до дружини та дочки, за повідомленнями видань, приходили люди, яким він заборгував. Щоб не мати більше нічого спільного з гравцем, Лариса змінила дверні замки та добилася розлучення.
Дочка Марія, подорослішавши, оселилася в Італії: там вона здобула освіту «режисер монтажу» і вийшла заміж. Лариса Іванівна часто приїжджає до неї у гості.
Після всього пережитого виходити заміж вчетверте актрисі більше не хочеться: вона цінує свободу і можливість жити на своє задоволення. Про те, яким має бути її ідеальний чоловік, вона говорила категорично: «Мені потрібно, щоб чоловік був розумним та талановитим», — категорично заявляла вона. — «Якщо він має ці дві якості, то, напевно, буде й заможний. Ще важлива річ – почуття гумору».
Не обійшлося без випробувань зі здоров’ям. На початку 2023 року стало відомо, що ще восени 2022 року актриса потрапила до лікарні з компресійним переломом хребта. Пізніше вона сама розповіла про це в інтерв’ю: «З віком кістки стають крихкими, а компресійний перелом – це коли ти падаєш не на спину, а на п’яту точку. Потім трапилася операція — чому я маю про неї всім розповідати? Мої ослаблені кістки після остеопорозу вже треба підтримувати, і дякувати Богові, що мені зробили цю операцію. Вже другого дня після неї я встала і пішла, через три дні мене виписали». За кілька місяців Лариса Іванівна повернулася до вистав: грала блискуче і навіть танцювала на сцені.
Сама Удовиченко вважає, що професія принесла їй справжнє щастя — на відміну від особистого життя, подробиці якого вона вважає за краще не згадувати: надто болючі ці спогади.
