Кропивниця — поширений шкірний стан, з яким у певний період життя стикається приблизно кожна п’ята людина. На шкірі раптово з’являються підняті, сильно сверблячі пухирі або плями, іноді круглої або кільцеподібної форми. Вони можуть зливатись між собою і виникати практично на будь-якій ділянці тіла.
Причина пов’язана з викидом гістаміну та інших речовин із опасистих клітин. З дрібних судин у тканині виходить рідина, через що і формуються характерні пухирі. Окремий елемент зазвичай зникає менш ніж за 24 години, проте сама кропив’янка може тривати набагато довше.
Іноді одночасно розвивається ангіоотёк — глибша припухлість, частіше у сфері губ, повік чи слизової рота. Вона зазвичай тримається довше і може бути швидше хворобливою, ніж сверблячою. Якщо подібний набряк виникає без кропив’янки, потрібна медична оцінка, оскільки причини та лікування можуть відрізнятися.
Гостру кропив’янку діагностують, коли симптоми з’являються раптово та тривають менше шести тижнів. Можливими провокаторами бувають продукти на кшталт арахісу, морепродуктів, яєць чи молока, укуси комах, латекс, деякі ліки, включаючи НПЗЗ, аспірин та окремі антибіотики. Причиною також можуть стати вірусні або бактеріальні інфекції, спека, холод та емоційний стрес.
Якщо висипання регулярно повертаються понад шість тижнів, говорять про хронічну кропивницю. Знайти точну причину буває значно складніше: у багатьох випадках конкретний фактор, що провокує, виявити не вдається. Іноді стан пов’язаний з аутоімунними процесами чи іншими захворюваннями. Постійна сверблячка і нові висипання можуть порушувати сон і помітно погіршувати якість життя.
Існує і фізична, чи індукована, кропив’янка. Пухирі можуть виникати після тертя та розчісування шкіри, впливу холоду, підвищення температури тіла при навантаженні або гарячому душі, сонячного світла або тривалого тиску на шкіру. За деяких форм реакція з’являється майже відразу, за інших — через кілька годин.
Хоча кропив’янка найчастіше не становить безпосередньої загрози, існують симптоми, за яких чекати не можна. Якщо разом із висипаннями з’являються утруднене дихання, набряк язика чи горла, запаморочення чи відчуття здавлення у грудях, необхідно терміново звертатися по медичну допомогу: такі ознаки можуть вказувати на небезпечну алергічну реакцію.
Щоб знайти можливий фактор, що провокує, лікар може запропонувати вести щоденник: записувати харчування, ліки, рівень стресу, фізичну активність і час появи висипань. Іноді це дозволяє побачити закономірність.
Зменшити подразнення шкіри можуть вільний одяг, засоби без ароматів, прохолода та холодні компреси. При частих, важких чи тривалих епізодах самолікуванням обмежуватися не варто — потрібну терапію має підібрати медичний фахівець.
